Підвищення температури викликає помітні генетичні зміни в популяціях білих ведмедів, що свідчить про відчайдушний, але потенційно ефективний механізм виживання. Революційне дослідження, проведене Університетом Східної Англії, виявило, що полярні ведмеді на південному сході Гренландії демонструють значні зміни у своїй ДНК, частково через підвищену активність «стрибаючих генів» – мобільних генетичних елементів, які можуть змінювати функціонування інших генів. Це перший статистично значущий зв’язок між зміною клімату та генетичною адаптацією диких ссавців.
Криза, з якою стикаються білі ведмеді
Актуальність цього дослідження важко переоцінити. Очікується, що дві третини популяції білих ведмедів зникнуть до 2050 року, оскільки арктичний морський лід, їхнє основне місце полювання, тане зі швидкістю. Ця втрата середовища існування змушує їх переселятися в тепліші райони з різною доступністю здобичі, створюючи надзвичайний тиск на їхню біологію. Спостережувані генетичні зміни, ймовірно, є відповіддю на цю зростаючу кризу.
Як ДНК змінюється в реальному часі
Дослідники проаналізували зразки крові білих ведмедів з різних регіонів Гренландії, порівнюючи генетичну активність з місцевими температурними даними. Вони виявили, що ведмеді в теплішому південно-східному регіоні продемонстрували різке збільшення активності генів стрибків. Ці зміни не є випадковими; вони зосереджені в генах, пов’язаних із тепловим стресом, старінням і метаболізмом, що свідчить про те, що ведмеді активно переписують свої геноми, щоб справлятися з теплішими умовами.
Швидкість цієї адаптації вражає. Еволюційні зміни зазвичай відбуваються з поколіннями. Але зміни клімату спричиняють швидкі зміни всього за кілька років, потенційно дозволяючи ведмедям виживати у світі, що нагрівається.
Дієта та генетика: пряме посилання
Дослідження виявило цікавий зв’язок між дієтою та генетикою. Ведмеді південно-східного регіону, які живуть у теплих районах з меншою кількістю льоду, все більше покладаються на рослинну їжу через брак тюленів. ДНК цих ведмедів демонструє ознаки адаптації до цієї зміненої дієти зі змінами в генах, пов’язаних з переробкою жиру. Це свідчить про те, що вони еволюціонують, щоб метаболізувати більш широкий спектр джерел їжі.
«Ми виявили кілька генетичних гарячих точок, де ці гени стрибків були особливо активними… це свідчить про те, що ведмеді зазнають швидких фундаментальних генетичних змін, коли вони адаптуються до зникаючих середовищ існування морського льоду», – сказала провідний дослідник Еліс Годден.
Загальна картина: адаптація проти вимирання
Ці висновки не пропонують гарантованого рішення. Хоча дослідження демонструє, що білі ведмеді можуть адаптуватися, ці генетичні зміни, ймовірно, є останнім зусиллям вижити в навколишньому середовищі, яке швидко змінюється. Дослідники планують розширити дослідження на інші популяції білих ведмедів, щоб побачити, чи відбуваються подібні зміни в усьому світі.
Ключовий висновок полягає в тому, що хоча адаптація відбувається, це не скасовує необхідності вживати рішучих заходів. Вчені підкреслюють, що скорочення викидів вуглецю та уповільнення підвищення температури залишаються критично важливими для довгострокового виживання виду. Є надія на ці генетичні зміни, але головну проблему — зміну клімату — потрібно вирішити, щоб уникнути вимирання.
